Синтаксис
Людина вдивилася в свої рівняння і заявила, що Всесвіт мав початок.
На початку був вибух, - сказала вона, - назвемо його "Великий вибух", так і народився Всесвіт. І він розширюється, - сказала людина. Вона навіть обрахувала тривалість його життя: десять мільярдів обертів Землі навколо Сонця. І весь світ був щасливий; всі вирішили, що його обчислення і є наука. Нікому не прийшло в голову, що, припустивши, що Всесвіт має початок, ця людина просто використовувала синтаксис своєї мови; синтаксису, який вимагає початків на кшталт народження, розвитків на кшталт дозрівання, і завершень на кшталт смерті. Тільки так будуються висловлювання. Всесвіт колись почався, а тепер він старіє, переконала нас та людина. І він помре, як вмирає все, і як вмерла сама ця людина, після того як математично підтвердив синтаксис своєї рідної мови.
Синтаксис іншого типу. Чи дійсно Всесвіт мав початок? Чи вірна теорія Великого Вибуху?
Це не питання (незважаючи на знак запитання).
Чи є синтаксис, який вимагає початків, розвитків і кінців для побудови висловлювань, єдиним синтаксисом, що існує?
Ось це - справжнє запитання. Є інші синтаксиси. Є такий, наприклад, який вимагає, щоб різні варіанти інтенсивності приймались, як факт. В цьому синтаксисі нічого не починається і нічого не закінчується; народження - це не чітко виділена подія, а лиш особливий тип інтенивності, як і дозрівання чи смерть. Людина цього синтаксису, переглядаючи свої рівняння, знаходить, що він вирахував досить багато варіантів інтенсивності, щоб авторитетно заявити: Всесвіт ніколи не починався і ніколи не закінчиться, але він пройшов, і проходить зараз, і ще пройде через нескінценні коливання інтенсивності.
Ця людина цілком могла б зробити висновок, що сам Всесвіт є колісницею інтенсивності і на ній можна їхати через нескінченні переміни.
Вона б могла прийти до цього висновку, і до багатьох інших, навіть не усвідомлюючи, що вона лиш підтверджує синтаксис своєї рідної мови.
Матриця
Фільм "Матриця" виник не на порожньому місці. Достатньо згадати перинатальні матриці Станіслава Грофа і його СКД (система конденсованого досвіду). Ідея того, що реальність, яка нас оточує, така то і така то, а не якась інакша тільки тому, що нам нав'язали цю думку постійно звучить з уст героя творів Карлоса Кастанеди Дона Хуана.
Слово матриця не нове і використовується в кількох значеннях. Згідно Вікіпедії матриця (від лат. mater, matr- — «мати», зазвичай для тварин і рослин) — в найбільш загальному значенні щось, в межах чого знаходиться, породжується, розвивається або приймає форму інший об'єкт або об'єкти.
Наше об'єктивне кріпацтво це породження закріпачення суб'єктивного. Ми в рабстві у власних поглядів, уявлень, моделей поведінки.
Жан Бодріяр і Матриця
Сценарій, а потім і фільм Матриця зазнали впливу філософських поглядів Жана Бодріяра.